усупереч
Смотреть что такое "усупереч" в других словарях:
усупереч — прийменник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
проти — I прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. проти виражають: Просторові відношення: 1) Уживається для позначення місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким , чим небудь, на… … Український тлумачний словник
впоперек — (упо/перек), присл. 1) По ширині чого небудь; у ширину; прот. вздовж, вподовж. 2) перен. Не так, як треба; протилежно, неузгоджено. || Наперекір, усупереч чому небудь. 3) у знач. прийм., з род. в. Уживається на означення напряму за шириною чого… … Український тлумачний словник
загриміти — млю/, ми/ш; мн. загримля/ть; док. 1) без додатка і чим. Почати гриміти, гуркотіти. || Голосно, гучно залунати (про звуки). || безос. || Гучно, голосно заграти, заспівати. 2) перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. 3) без додатка … Український тлумачний словник
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
наперекір — присл. 1) Протилежно до того, чого можна було б сподіватися чи бажати. 2) у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, явищ, процесів, усупереч яким що небудь здійснюється, відбувається … Український тлумачний словник
незаконнонароджений — а, е, розм. 1) Народжений від батьків, що не перебувають у юридично оформленому шлюбі; позашлюбний. 2) перен. Що виник усупереч існуючим правилам, звичайному порядку … Український тлумачний словник
порушувати — ую, уєш і діал. поруша/ти, а/ю, а/єш, недок., пору/шити, у/шу, у/шиш, док., перех. 1) Робити що небудь усупереч наказові, закону і т. ін. || Діяти, чинити не так, як належить за традицією, звичаєм, загальноприйнятими правилами і т. ін.;… … Український тлумачний словник
самохіть — присл. 1) З власної волі, без примусу; добровільно. 2) Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі … Український тлумачний словник
скоромитися — млюся, мишся; мн. скоро/мляться; недок. Їсти у пісний день скором усупереч релігійним заборонам … Український тлумачний словник
